Сертифікат якості

Сертифікат якості на вугілля з ПАР виявився фальшивкою . vlasti.

25.09.2015

Сертифікат якості на вугілля з ПАР виявився фальшивкою

Власника компанії, що поставив в Україну вугілля з Південної Африки, можуть затримати за шахрайство: сертифікати на якість вугілля – фальшивка, а сам вугілля – схожий на шлам з відстійників шахт

Сертифікат якості на вугілля з ПАР виявився фальшивкою . vlasti.

Власника компанії, що поставив в Україну вугілля з Південної Африки, можуть затримати за шахрайство: сертифікати на якість вугілля – фальшивка, а сам вугілля – схожий на шлам з відстійників шахт

Вугілля, який Укрінтеренерго завезла з ПАР, не відповідає наданими сертифікатами якості та зразкам – про це представник Генеральної прокуратури Максим Добрыйвечер, спираючись на результати судової експертизи, заявив журналістам після судового засідання у справі про зловживання з імпортним вугіллям.

Тим не менш, Україна може відновити контракт з Steel Mont Trading Ltd, щоб продовжити закуповувати вугілля з Південної Африки, так як запаси палива на українських ТЕС, як і раніше, катастрофічно низькі. Власник компанії індус Раджеш Кумар Сарайа офіційно не коментує новину, але, як повідомляє Радіо Свобода, після засідання суду над директором Укрінтеренерго співробітники не для запису висловили намір продовжити закуповувати південноафриканський вугілля у Steel Mont, якщо буде можливість заплатити за нього. Побічно цей факт підтверджують і слова нового міністра енергетики України Володимира Демчишина, який заявив, що «питання якості» південноафриканського вугілля присутній, але «є таке сподівання, що якість наступних партій буде іншим». Треба сказати, лобісти Steel Mont Trading Ltd також розкручують аналогічну версію. З посиланням на компанію «Укрінтеренерго» у ЗМІ активно поширюється думка, що нібито в процесі транспортування вугілля з Південної Африки міг… «втратити якість»: його калорійність знизилася із-за підвищення рівня вологості. «Перша партія вугілля (80 тис. т), що надійшли з ЮАР, дійсно була порівняно низької якості — вугілля відсирів і його калорійність впала, – повідомляється в одній з публікацій.

«Це казки для людей, які вугіллям ніколи не топили печі, – коментує на правах анонімності джерело в керівництві Трипільської ТЕС. – Для того, щоб вугілля краще горіло, його попередньо поливають водою, це знають навіть діти, які живуть у будинках з пічним опаленням на вугіллі. Вугілля, який поставив Україні пан Раджеш, має високу зольність і тому низькокалорійний. Фактично зольність у нього до 30%, калорійність – не вище 4500 кКал/кг, хоча за контрактом повинна бути 5500 кКал/кг. Це вже не антрацит, а ближче до шламу з відстійників шахт і збагачувальних фабрик».

Експерти відзначають: до рівня «місцевого» палива «заморське» дійсно далеко: базовий показник калорійності російського та донбаського вугілля 6000 кКал/кг, вугілля російського походження має зольність 17%, донбаського – 20%. Фактично можна говорити про те, що південноафриканське паливо за якістю як мінімум на 25-30% гірше видобувається на шахтах Луганської та Донецької областей. З таким же успіхом подібний «вугілля» можна брати просто з териконів, а не везти з-за морів.

Першими про проблему заговорили в Генеральній прокуратурі, зазначивши, що «вугілля, який завезений з Південно-Африканської республіки, не горить на українських ТЕС», а сам контракт «завідомо збитковий». А нещодавно стало відомо про конфлікт між компанією ДТЕК та Steel Mont Trading Ltd щодо якості вугілля. Саме їй дісталася партія палива з прибулого четвертого за рахунком судна, яку не змогла сплатити ДП «Укрінтеренерго».

«Як показала експертиза, Steel Mont Trading Ltd надали сертифікати якості на вугілля, в яких вказані явно «покращені» значення показників якості, – повідомило джерело в правоохоронних органах, за вказівкою яких портах і на ТЕС відбираються проби вугілля, що прибуває на всіх судах з ПАР. – Такі ж «ліві» сертифікати були раніше надані і «Укрінтеренерго» по трьом першим судам з вугіллям. Цей факт офіційно підтвердила Генпрокуратура на судовому засіданні по справі Володимира Зіневича: «Експертиза довела, що вугілля куплений за контрактом (у Steel Mont Trading Ltd) не відповідає показникам, які зазначені в супровідній документації. Володимир Зіневич повинен був перевірити якість в українських лабораторіях», – повідомив Максим Добрыйвечер.

Відомо, що компанії Steel Mont Trading вже виставили штрафні санкції, пов’язані з очевидною невідповідністю якості вугілля приватні компанії. Розрахунок постачальника, що Україна «проковтне» низька якість вугілля зважаючи гострого дефіциту палива, мабуть, не спрацював. Виходить, що Steel Mont Trading надав завідомо неправдиві сертифікати якості, а значить і відповідальність за цю аферу з якістю повинен нести пан Раджеш. В результаті, такі в Україну ще два судна з вугіллям зупинені біля Мальти. Як вдалося з’ясувати, компанія-посередник чекає гарантій, що її товар у відповідності з міжнародним правом не буде заарештований. Сам бізнесмен, поки також не отримав підтвердження своєї «недоторканності», знаходиться за межами України. Не виключається, що після розкритих фактів Раджеш Кумар Сарайа може бути затриманий за звинуваченням у шахрайстві, склавши компанію вже арештованому екс-главі «Укрінтеренерго» Володимира Зіневича.

У таких умовах, вважають експерти, спроба відновити співпрацю з Steel Mont Trading напевно обернеться грандіозним скандалом. Безумовно, закупівлю південноафриканського вугілля в уряді можуть обґрунтувати міркуваннями диверсифікації поставок, однак, обійдеться Україні вона досить недешево. Вже сьогодні Міністр енергетики і вугільної промисловості України Володимир Демчишин в інтерв’ю УНІАН підтвердив, що Україна заплатила за вугілля з ПАР на 20% вищі його реальної вартості. Не секрет, що вугілля завозився до нас за ціною 86 доларів за тонну. Збільшити вартість непомітно вдалося навіть на ставки фрахту – 86$ вже включені 20 доларів за фрахт, про що раніше відкрито заявляли як Steel Mont Trading, так і Мінпаливенерго. І той факт, що в реальності ставки фрахту з ПАР в Україні не перевищує 15-16 доларів за тонну «під шумок» пройшов непомітно. До основної ціною контракту додається ще 20-21 долар – плата за доставку по залізниці, перевалку та зберігання вантажів в порту (10,5 доларів).

Для порівняння – ціна більш якісного російського вугілля на кордоні Росії з Україною близько 80 доларів за тонну. Сам по собі такий вугілля дорожче палива з калорійністю 5500 кКал/кг приблизно на 10-11 доларів. У випадку ж з південноафриканської «попелом» різниця в ціні може бути ще більше (за даними Світового банку, середня експортна ціна на енергетичний південноафриканський вугілля становила на жовтень 2014 року трохи більше 65 доларів за тонну). Таким чином, при купівлі «заморського» вугілля переплата становить близько 30 доларів на тонні. Це, якщо порівнювати з російським паливом. Якщо ж говорити про закупівлю вугілля на Донбасі, цінова різниця складе майже 100%, адже в даному випадку тонна вугілля обійдеться Україні в 65 доларів за тонну. Навіть польський вугілля виявляється набагато дешевше: за середньої калорійності (5 500 – 5 800 ккал/кг) ціна на нього становить близько 77 доларів за тонну.

Скандальна історія з південноафриканським вугіллям Steel Mont Trading може призвести до того, що весь вугілля з ПАР буде сприйматися як дорогий і неякісний. А це означає свідомо обмежити Україну в спробах диверсифікувати поставки – візьмемо до прикладу досвід компанії ТехНова, яка раніше поставили з ПАР якісний вугілля за адекватною ціною. Як заявив пан Демчишин, вугілля потрібно везти звідусіль, де його виробляють. Питання в комерційних умовах і, як показує «горе» досвід, як теж. Зараз приватні компанії везуть перші партії вугілля з Австралії, який, за інсайдерською інформацією, і за якістю, і за вартістю не гірше південноафриканського. Час і сертифікати якості покажуть – чи стане це напрямок альтернативою поставкам з ПАР і Росії. Принаймні, Петро Порошенко переконаний в цьому за підсумками свого візиту до Австралії.

А поки ситуація з південноафриканським вугіллям вже за жанром нагадує трагікомедію, де дії нашого уряду можуть розвертатися на 180 градусів під впливом прихованих чинників. Спочатку вугілля купили за завищеною ціною і, як виявилося, вкрай низької якості – оперативно знайшли псевдовиноватых, влаштували галас, покарали, підписали більш вигідні контракти з Росією, а тепер у кулуарах вже новий міністр говорить про те, що і вугілля ніби як терпимого якості і ціна не надто висока. Про послідовність дій говорити не доводиться. Що послужило такого різкого повороту знає тільки вузьке коло зацікавлених людей і як це вплине на кінцевого споживача, судячи з усього, державі немає діла. А тим часом Україна продовжує відчувати катастрофічний дефіцит вугілля.

Не складно передбачити – відновлення поставок неякісного південноафриканського вугілля Steel Mont Trading Ltd призведе до зростання витрат теплової генерації, що викличе необхідність значно коригувати тарифи на тепло і електроенергію. Чи Готова Україна до таких кроків? Чи є у країни кошти, щоб оплачувати «політичну доцільність»? Адже з точки зору економіки «заморська зола» ляже подвійним тягарем на плечі споживачів.

Короткий опис статті: сертифікат якості

Джерело: Сертифікат якості на вугілля з ПАР виявився фальшивкою / vlasti.net

Також ви можете прочитати